У Києві обговорили розвиток розподіленої генерації: ключові виклики — регуляція, мережі та ефективність системи

У межах панельної дискусії учасники обговорили державну політику та регуляторні механізми розвитку розподіленої генерації, а також ключові обмеження, що стримують її масштабування.

Серед основних викликів було названо складність регуляторних процедур та необхідність їх спрощення. Зокрема, йдеться про вдосконалення системи видачі дозволів, перегляд технічних вимог до підключення та оновлення підходів до забезпечення надійності мереж.

Окрему увагу приділили стану енергетичної інфраструктури. Учасники зазначили, що відновлення та модернізація мереж є базовою передумовою для розвитку нової моделі енергосистеми.

За словами учасників дискусії, в умовах війни кожен новий мегават генерації є потенційною ціллю, що вимагає переходу до більш розосередженої та гнучкої структури енергосистеми.

Водночас було підкреслено, що значна частина теплової генерації залишається застарілою.

«ТЕЦ сьогодні є ключовими точками відпуску енергії, але водночас вони фізично та морально зношені. Це створює додаткові ризики для стабільності системи», — зазначалося під час обговорення.

Учасники також звернули увагу на проблему неефективного управління енергорозподілом.

«Значна частина виробленої енергії втрачається через неефективні процеси. У деяких випадках система фактично працює без кінцевого споживача», — наголосили експерти.

Окремим напрямом дискусії стало питання розвитку високоманевреної генерації та систем накопичення енергії як інструментів підвищення гнучкості енергосистеми.

За оцінками учасників, потенційні орієнтири розвитку включають до 2–3 ГВт газової маневреної генерації, 5–6 ГВт відновлюваних джерел енергії та до 2 ГВт систем накопичення.

Водночас було зазначено, що реалізація цих планів залежить від якості регуляторної політики та рівня довіри між державою і ринком.

Окрему увагу приділили ролі громад та споживачів у новій енергетичній моделі.

Учасники підкреслили, що на сьогодні громади часто не мають чітких розрахунків власних енергетичних потреб, що призводить до несистемних рішень у закупівлі генерації.

«Споживачі часто купують те, що є на ринку, без глибокого аналізу власних потреб. Водночас концепція енергоостровів лише починає формуватися», — зазначалося під час дискусії.

Також було підкреслено, що оператори систем розподілу не повною мірою враховують підходи Smart Grid та специфіку розподіленої генерації при розвитку мереж.

Окремим блоком обговорювалося питання фінансування та міжнародної підтримки.

Зокрема, йшлося про складність процедур погодження фінансування енергетичних проєктів, а також про кроки щодо їх спрощення. Серед напрямів підтримки — реалізація гібридних сонячних електростанцій, заходи з енергоефективності та підготовка фахівців для сектору зеленої енергетики.

За підсумками заходу учасники дійшли висновку, що перехід до розподіленої генерації є ключовим напрямом трансформації енергосистеми України.

Водночас його реалізація потребує комплексних змін — від оновлення регуляторної бази до модернізації інфраструктури та формування культури раціонального енергоспоживання.