Довгострокова війна з Іраном призведе до глобальної фінансової кризи – експерт

Військову операцію США на ближньому сході варто розглядати через призму глобального протистояння з Китаєм. Адміністрація Трампа виходила з позитивного досвіду операції у Венесуелі, коли за лічені години їм вдалося замінити керівництво країни на більш лояльне до себе, отримати контроль над дешевими енергоресурсами та розірвати союз латиноамериканської країни з Китаєм. Більш того, США продемонстрували світу неспроможність Китаю захищати своїх союзників, що матиме довгострокові наслідки.

Спосіб дії США в Ірані той самий: силовий варіант зміни керівництва, демонстрація військового домінування та очікування, що в політичне управління країни прийдуть більш прагматичні люди, які досягнуть угоди із США. Не варто вважати, що зміна політичного уcтрою Ірану з авторитарного на демократичний є самоціллю адміністрації Трампа. Цілі інші: послабити Китай, отримати доступ до дешевих енергоносіїв та вплив на ціноутворення світового ринку нафтопродуктів. Просто в Ірані додатково можливо допомогти союзникам, Ізраїлю та певним країнам перської затоки, а, особисто для Трампа, досягти ядерну угоду кращу за «угоду Обами».

Іран перестав бути союзником росії, яка вже втретє продемонструвала свою повну військову неспроможність на світовій арені. Спочатку пала влада диктатора Асада в Сирії, якого активно підтримувала путінська росія, потім Мадуро в Венесуелі, а тепер майже все «людожерне керівництво» Ірану.

Проте головне питання, як довго триватиме війна проти Ірану. Якщо Корпус вартових ісламської революції (КВІР) опанує ситуацію в країні, а іранські військові зможуть заблокувати Ормузьку протоку, через яку проходить 20% експорту всієї світової нафти, на 90 днів та більше, це призведе до стрімкого зростання цін на енергоносії. Наслідки від подібного економічного шоку будуть схожі на ковід-дамп, від якого ще остаточно не відійшла світова економіка.

Для України це означатиме зменшення допомоги від союзників, адже весь фокус уваги, в тому числі і в військовому плані, буде прикутий на схід, де у військовий конфлікт буде втягуватись все більше і більше країн. Довгострокова війна вигідна путіну, який спробує посилити свої переговорні позиції зі США завдяки впливу на іранське керівництво та в короткостроковій перспективі збільшити доходи бюджету через посилення попиту на російську нафту зі сторони Китаю, який на невизначений термін втратить весь обсяг дешевої іранської нафти.