Архітектура врядування в місті Києві: дослідження інституційної кризи та шляхи її вирішення

Чищення тротуарів від снігу, питання ремонтів доріг, стан прибудинкових територій, правила розташування МАФів, виплати для соціально незахищених груп населення, догляд за зеленими насадженнями у парках і скверах, передача в оренду земельних ділянок, виділення коштів з міського бюджету для військових – ці та мільйон інших питань лежать у площині місцевої влади. Від того, як організоване публічне врядування в Києві напряму напряму залежить якість життя трьох з половиною мільйонів його мешканців, швидкість реалізації важливих проєктів та можливість громади якісно впливати на владні рішення.  

За результатами проведеного дослідження, базуючись на  актуальних законодавчих матеріалах та міжнародних висновках, у статті аналізується складна ситуація, що виникла через накладання повноважень місцевого самоврядування (Київської міської ради та обраного мера), державної виконавчої влади (Київської міської державної адміністрації) та військової адміністрації.

Нерідко це призводить до плутанини зон відповідальності, непрозорості бюджетного процесу та зниження ефективності управління. Так, у статті розглядаються законодавчі ініціативи щодо відновлення районних рад, розмежування функцій обраного мера столиці та очільника Київської міської державної адміністрації, а також визначення чіткої ролі військової адміністрації.  

Щоб зрозуміти, які зміни потрібні для прозорого та ефективного управління Києвом у майбутньому – ознайомтесь з  повним текстом аналітичної статті “Архітектура врядування в місті Києві: дослідження інституційної кризи та шляхи її вирішення”.