Коли різниця становить лише кілька пунктів, це радше говорить не про впевненість у правильному курсі розвитку міста, а про фактичну “нічию” в оцінках киян.
Цифри дослідження
- 44,5% вважають, що Київ розвивається в правильному напрямі (12,8% – безумовно, 31,7% – скоріше так).
- 40,1% вважають напрям розвитку неправильним (25,0% – скоріше ні, 15,1% – безумовно ні).
- 15,4% не змогли відповісти.
Різниця між «правильним» і «неправильним» – лише +4,4 пункти.
Що це означає: результати дослідження свідчать про високий рівень поляризації оцінок серед мешканців столиці.
В умовах війни формування громадської думки суттєво ускладнюється. Багатьом киянам складно відокремити якість міського управління від впливу зовнішніх факторів — обстрілів, перебоїв з електроенергією, економічних труднощів та загальної невизначеності.
Показово й те, що навіть серед прихильників чинного міського голови немає повної одностайності щодо оцінки напряму розвитку столиці.
Це свідчить про те, що оцінка роботи мера та оцінка загального розвитку міста не завжди збігаються і відображають складніші та суперечливіші очікування суспільства.
Що варто врахувати: для міської влади одним із ключових викликів залишається чітка та зрозуміла комунікація з громадою.
Важливо пояснювати мешканцям, які зміни є результатом управлінських рішень міської влади, а які – наслідком зовнішніх чинників: війни, рішень центральної влади або об’єктивних безпекових обмежень.
Без такого розмежування позитивні результати можуть губитися на тлі загального негативного інформаційного фону. У такому разі навіть невелика перевага позитивних оцінок не перетворюється на відчуття впевненого руху міста вперед.
